Олександр Гольбарт

Юрист

03.11.2021

Арешт майна — це суттєва проблема для його власника. Внаслідок арешту особа буде позбавлена можливості володіти, розпоряджатися і в деяких випадках навіть користуватися своїм майном, що може мати для неї безліч негативних наслідків.

Арешт нерухомого майна може накладатися в кримінальному, цивільному, адміністративному, господарському, виконавчому провадженні.

У цій статті ми зосередимося на арешті нерухомого майна, який накладається в межах кримінального провадження.

Арешт у кримінальному провадженні можуть накласти на таких підставах:

1. Для забезпечення збереження речових доказів (передбачений пунктом 1 частини 2, частиною 3 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України).

У цьому разі арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Також арешт може бути накладений на майно, на яке раніше було накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил КПК України.

2. Для забезпечення спеціальної конфіскації (передбачений пунктом 2 частини 2, частиною 4 статті 170 КПК України).

У цьому разі арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1–4 частини 1 статті 96-2 Кримінального кодексу України. Тобто головною ознакою нерухомого майна, яке підлягає арешту, є не приналежність його певній особі, а безпосередній зв’язок зі вчиненням злочину. Наприклад, якщо саме таким чином особа отримала нерухоме майно.

3. Для забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи (передбачений пунктом 3 частини 2, частиною 5 статті 170 КПК України).

Арешт на цій підставі накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у вигляді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна. Тобто можливо накласти арешт на нерухоме майно особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, а головною особливістю такого арешту є наявність достатніх підстав вважати, що суд може призначити покарання у вигляді конфіскації.

4. Для компенсації шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (передбачений пунктом 4 частини 2, частиною 6 статті 170 КПК України).

У кримінальному процесі цивільний позов подається з метою відшкодування збитків потерпілому або цивільному позивачу від кримінального правопорушення. У цьому разі арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка згідно із законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) винної особи, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову в кримінальному провадженні, а саме обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, що її отримала юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.

Важливим критерієм накладення арешту на нерухоме майно на цій підставі є відповідність вартості майна, яке підлягає арешту, розміру збитків від кримінального правопорушення.

Зняття арешту з нерухомого майна в кримінальному провадженні можливо двома способами

Перший спосіб — це подати клопотання про скасування арешту до суду першої інстанції за місцем розташування (найчастіше до того самого суду, що раніше наклав арешт на майно).

У такому разі до суду мають право звернутися особи, щодо яких здійснюється кримінальне провадження (підозрюваний, обвинувачений, їхній захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження):

• якщо вони не були присутні під час судового засідання, коли розглядалося питання арешту майна (абзац 1 частини 1 статті 174 КПК України) або
• якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні арешту відпала потреба або його накладено необґрунтовано (абзац 2 частини 1 статті 174 КПК України).

Великий плюс цього способу — можливість подавати до суду першої інстанції клопотання про зняття арешту необмежену кількість разів. Крім того, рішення за результатами розгляду клопотання про скасування ухвали про арешт майна, на відміну від ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову в ньому (пункт 9 частини 1 статті 309 КПК України), оскарженню не підлягає.

Клопотання про скасування арешту майна має розглядатися не пізніше ніж за 3 дні після його надходження до суду, проте зазначені строки в більшості випадків судами не дотримуються.

У своєму клопотанні необхідно аргументувати необхідність зняття арешту. Аргументація залежить від обставин кримінального провадження і його стадії, а саме чи було повідомлено будь-якій особі про підозру в кримінальному провадженні, чиє саме майно було арештоване, чи наявні/відсутні збитки або їх вже відшкодовано, чи заявлений цивільний позов під час досудового розслідування в кримінальному провадженні.

Аналіз судової практики застосування арешту майна показує, що найчастіше ухвали слідчого судді скасовуються з таких причин:

• слідчий суддя не перевірив і не встановив наявність належних підстав для арешту майна;
• відсутні достатні докази, що вказують на вчинення особою чи особами, на майно яких слідчий просить накласти арешт, кримінального правопорушення;
• не встановлений розмір шкоди, не вирішено питання щодо наявності цивільного позову і співрозмірності обмеження права власності;
• є невідповідність клопотання слідчого вимогам ст. 171 КПК України;
• порушено строки звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт майна;
• розгляд клопотання слідчого про арешт майна відбувся за відсутності власника майна;
• арешт накладений на майно особи, яка не є підозрюваним в кримінальному провадженні.

Наприклад, cлідчий суддя Суворовського районного суду м. Одеси ухвалою від 28.04.2021 у справі №523/8289/18 скасував арешт на квартиру, зазначивши, що за майже два роки, які триває досудове розслідування кримінального провадження, не вчинено жодних слідчих дій, жодній особі не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Тому належне особі за законом спадкове майно у вигляді квартири безпідставно перебуває під арештом, а накладені на нього обмеження є незаконними і такими, що грубо порушують конституційні та цивільні права власника.

На майже аналогічних підставах було скасовано арешт нерухомого майна слідчим суддею Малиновського районного суду м. Одеси ухвалою від 23 лютого 2021 року за справою №521/8973/17.

Другий спосіб — це оскаржити ухвалу суду про накладення арешту в суді апеляційної інстанції.

Зробити це можливо під час досудового розслідування. Строк оскарження — 5 днів з дня рішення слідчого судді про арешт майна, якщо власник був присутній на судовому засіданні. В іншому випадку строк оскарження рахується з дня отримання копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді здійснюється безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Найкраще звертатися до апеляційного суду в разі допущення судом першої інстанції порушень, які дозволяють вважати ухвалу незаконною.

При цьому слід врахувати, що суди апеляційної інстанції в разі подання особами, визначеними у ст. 174 КПК України, скарги на ухвалу слідчого судді суду першої інстанції про арешт майна через необґрунтованість його накладення мають перевіряти, чи подавали ці особи клопотання про скасування арешту до місцевого суду, і в разі негативної відповіді можуть залишити ухвалу без змін. Тобто за необґрунтованості накладення арешту на майно осіб, перелік яких визначено в ч. 1 ст. 174 КПК України, ці особи мають право звернутися до слідчого судді суду першої інстанції із клопотанням про скасування ухвали (абз. 2 ч. 2 ст. 174 КПК України), а вже потім, за незгоди з прийнятим рішенням, можуть оскаржити арешт майна в апеляційному порядку згідно зі ст. 309 КПК України.

Так, ухвалою Одеського апеляційного суду від 05.04.2021 за справою №947/24693/19 скасовано арешт майна, оскільки прокурор, коли звертався до слідчого судді, не долучив до матеріалів клопотання докази, що саме зазначені в клопотанні земельні ділянки є предметом злочинного посягання з боку службових осіб селищної ради. Це суперечить принципу визначеності судового рішення і не відповідає положенням п. 1 ч. 2 ст. 173 КПК України, адже через недотримання прокурором положень ст. 171 КПК України слідчий суддя районного суду повинен був керуватися вимогами ч. 3 ст. 172 КПК України і повернути клопотання прокурору для усунення недоліків.

Також у справі №759/11472/20 Київський апеляційний суд скасував арешт, бо в кримінальному провадженні нікому не було оголошено підозру. За таких обставин власники нерухомого майна, на яке слідчим суддею накладено арешт, беруть участь у кримінальному провадженні в статусі третьої особи. Однак з клопотанням про арешт майна до слідчого судді звернувся старший слідчий, що суперечить вимогам ч. 2 ст. 64-2 КПК України. Адже якщо підозра нікому не пред’явлена, власник має лише статус особи, на майно якої накладено арешт. У такому разі звертатися з клопотанням про арешт має право лише прокурор.

Практика судових рішень показує, що простіше зняти арешт через суд першої інстанції згідно зі ст. 174 КПК України, аніж через апеляційний суд. Важливо знати, що оскаржити ухвалу про арешт майна в апеляційній інстанції можна лише один раз, а от подавати до суду першої інстанції клопотання про зняття арешту можна необмежену кількість разів.

Найголовніше — вірно і послідовно вказати на відсутність законних підстав для арешту майна, передбачених КПК України, і посилатися на докази, які підтверджують цей факт.
накласти арешт на нерухоме майно можуть у різних провадженнях, кожне з яких має свою специфіку, що може ускладнювати зняття арешту. Тому під час вирішення питання про зняття арешту з майна треба правильно оцінити всі юридичні тонкощі та побудувати правильну стратегію. У цьому вам зможуть допомогти досвідчені юристи і адвокати.

Отже, накласти арешт на нерухоме майно можуть у різних провадженнях, кожне з яких має свою специфіку, що може ускладнювати зняття арешту. Тому під час вирішення питання про зняття арешту з майна треба правильно оцінити всі юридичні тонкощі та побудувати правильну стратегію. У цьому вам зможуть допомогти досвідчені юристи і адвокати.