Продаж і використання нерухомості пов’язані зі сплатою податків. Тому перед оформленням тих чи інших прав на нерухомість необхідно не лише вивчити власне процедуру, а й зрозуміти, які можливі податки доведеться платити з приміщення.
Податок на нерухомість
Одразу варто зазначити, що під податком на нерухомість мається на увазі податок на житлові і нежитлові приміщення. Про податок на земельні ділянки мова піде пізніше.
Податок на нерухомість нараховується для всіх власників житлових і нежитлових приміщень
З цього правила є винятки, але щоб зрозуміти, чи підпадає ваш випадок під них, треба проаналізувати обставини саме вашої ситуації. Відповідь можна знайти у Податковому кодексі — законодавство передбачає пільги зі сплати податку на нерухомість, якщо ви є власником:
- квартири, площа якої менше 60 кв. м;
- будинку, площа якого менше 120 кв. м;
- квартири + будинку, площа яких менше 180 кв. м.
Такі пільги — загальні, тобто якщо ви є власником двох квартир по 40 кв. м, то з 20 кв. м, що не покриває пільга, ви зобов’язані сплатити податок.
Податковий кодекс передбачає як податкові пільги, так і додаткове оподаткування, або так званий «податок на розкіш».
Ви маєте сплатити додаткові 25 тис. гривень за кожен об’єкт нерухомості, площа якого перевищує:
- 300 кв. м — для квартир;
- 500 кв. м — для будинків.
Ставка податку за 1 кв.м. * (Кількість кв. М – пільга)
= розмір податку на нерухомість
Розмір ставки податку за 1 кв. м встановлюється на розсуд місцевого органу самоврядування — сільради, міськради і т.д., — але не може перевищувати встановлений Податковим кодексом ліміт. На момент написання статті такий ліміт складав 90 гривень за 1 кв. м.
Податок на нерухомість треба сплачувати раз на рік. Порядок і строки сплати такого податку суттєво відрізняються залежно від того, хто володіє нерухомістю — фізична чи юридична особа. Щоб зрозуміти, який порядок застосовується до вас, треба проаналізувати обставини конкретно вашої ситуації, тому ВігоЛекс рекомендує проконсультуватися з юристом з даного питання.
Податок на земельну ділянку
Земельний податок мають платити всі особи, що володіють або користуються земельними ділянками. Податковий кодекс встановлює різні розміри податку для земельних ділянок, нормативно-грошову оцінку яких було проведено, і для земельних ділянок, які оцінені не були.
Якщо ділянка пройшла нормативно-грошову оцінку, то ставка податку дорівнює:
- для земель загального користування — не більше 1% від суми оцінки;
- для сільськогосподарських угідь — від 0,3% до 1% від суми оцінки;
- для лісових земель — не більше 0,1% від суми оцінки;
- для інших типів земель — не більше 3% від суми оцінки;
- для ділянок, що перебувають у постійному землекористуванні, — не більше 12% від суми оцінки.
Якщо ділянка НЕ пройшла нормативно-грошову оцінку, то ставка податку складає:
- для сільськогосподарських угідь — від 0,3% до 5% від оцінки одиниці площі рілля;
- для лісових земель — не більше 0,1% від оцінки площі рілля;
- для інших земель — не більше 5% від оцінки одиниці площі рілля.
Як і з податком на нерухомість, для земельного податку встановлюється ряд виключень, але щоб зрозуміти, чи підпадаєте ви під них, треба проаналізувати обставини саме вашої ситуації.
Команда ВігоЛекс буде рада надати юридичну підтримку і допомогти з податковим плануванням під час оформлення прав на вашу нерухомість.