Сергій Збожинський

Юрист

28.10.2021

Вже не перший раз Україна визнається одним зі світових лідерів з використання криптовалют. У 2017 році їх правове регулювання було необхідне через надто активну позицію силових структур, котрі полюбляли конфісковувати все, що пов’язане з майнінгом і самими криптовалютами. У 2021-му введення в законний обіг криптоактивів необхідне через збільшення кількості користувачів і підприємств, що бажають працювати в цій сфері.   

Що було раніше і чим ми керувалися?

Досить довго ми керувалися заявою Національного Банку України від 2014 року, в якій зазначалося, що єдиною законною валютою на території України є гривня, а випуск і обіг інших грошових одиниць як засобів платежу чи використання грошових сурогатів заборонено. Таким чином, криптовалюти були визнані грошовими сурогатами, а отже, використовувати як законний платіжний засіб їх не можна було. Водночас закон не забороняв укладати договір міни. Завдяки цьому в серпні 2017 року в Києві продали квартиру вартістю 60 тисяч доларів за криптовалюту ефіріум (ETH, Ethereum): нерухомість — один актив — просто обміняли на інший — криптовалюту.

Отже, довгий час операції з криптовалютою перебували в сірій зоні — були не дозволені, але й не заборонені, — а дохід від інвестицій у крипту мав оподатковуватися за загальною ставкою ПДФО 18% + 1,5% військового збору.

Що пропонує проєкт закону №3637

Законопроєкт встановлює поняття «віртуальний актив», «забезпечений віртуальний актив», «незабезпечений віртуальний актив», «система обігу віртуальних активів». Так, відповідно до законопроєкту:

«Віртуальний актив — нематеріальне благо, що є об’єктом цивільного обігу, має вартість, виражену сукупністю даних в електронній формі, та існує в системі обігу віртуальних активів. Віртуальний актив може посвідчувати майнові або немайнові права, зокрема права вимоги на інші об’єкти цивільних прав».

Головним у визначенні є те, що криптовалюта визнається нематеріальним благом, що є об’єктом цивільного обігу, і проєктом передбачено зміни до Цивільного кодексу України, де також має бути визначене поняття віртуального активу. Саме це є фактом визнання законодавством України існування прав на віртуальні активи (криптовалюти), що є основою для захисту таких прав.

«Забезпечений віртуальний актив — віртуальний актив, що посвідчує майнові або немайнові права, зокрема права вимоги на інші об’єкти цивільних прав».

Із забезпеченням поки до кінця незрозуміло, що законодавець мав на увазі. Беручи до уваги закордонний досвід, у нашому проєкті про обіг віртуальних активів намагалися якнайширше викласти можливості використання останніх. Так, ймовірно, і з’явилися забезпечені та незабезпечені віртуальні активи. Хоча проєкт не визначає віртуальні активи як платіжний засіб (про це трохи нижче), вони можуть бути способом забезпечення і посвідчувати як майнові, так і немайнові права на інші об’єкти цивільних прав. Проте зазначено, що забезпечення віртуальних активів не є забезпеченням виконання зобов’язання.

«Фінансовими віртуальними активами є:

• забезпечений віртуальний актив, що забезпечений валютними цінностями;
• забезпечений віртуальний актив, що передбачає надання майнових прав, зокрема прав власників пайових, боргових, іпотечних, деривативних фінансових інструментів, інструментів грошового ринку, та відповідає визначенню деривативного контракту відповідно до законодавства України. Такий фінансовий віртуальний актив є фінансовим інструментом».

Криптовалюти, що підкріплені реальними грошовими одиницями (стейблкойни, наприклад USDT), визначені як фінансові віртуальні активи, забезпечені валютними цінностями. Також окремо визначений фінансовий віртуальний актив, що є фінансовим інструментом.

Загалом законодавець визначив 4 типи віртуальних активів:

• віртуальний актив;
• забезпечений віртуальний актив;
• віртуальний актив, забезпечений валютними цінностями;
• фінансовий віртуальний актив, що є фінансовим інструментом.

З одного боку, детальне визначення — це добре, воно допомагає більш обережно і витончено регулювати відносини у сфері. З іншого боку, така деталізація може спричинити плутанину, оскільки навіть зараз до кінця не зрозуміла різниця між видами забезпечених віртуальних активів.

Регулювання діяльності

Законом передбачені послуги, що можуть надаватися учасниками ринку віртуальних активів.

Послуги зі зберігання або адміністрування віртуальних активів чи ключів віртуальних активів — забезпечення збереження віртуальних активів чи ключів віртуальних активів з можливістю самостійно здійснювати переміщення таких віртуальних активів в інтересах та за дорученням третіх осіб.

Послуги з обміну віртуальних активів — діяльність, пов’язана з обміном віртуальних активів на інші віртуальні активи, гроші та валютні цінності за дорученням та в інтересах третіх осіб.

Послуги з переказу віртуальних активів — переміщення віртуальних активів в інтересах третіх осіб з гаманців віртуальних активів третіх осіб до гаманців віртуальних активів інших осіб.

Посередницькі послуги, пов’язані з віртуальними активами, — здійснення правочинів щодо віртуальних активів (зокрема, щодо здійснення публічної пропозиції віртуальних активів) в інтересах третіх осіб.

Для здійснення наведених вище видів діяльності передбачені вимоги до статутного капіталу і отримання ліцензії. Вартість ліцензії та вимоги до мінімального розміру статутного капіталу відрізняються для компаній-резидентів та компаній-нерезидентів.

Законом також врегульований порядок здійснення публічної пропозиції віртуальних активів, або ж ІСО (initial coin offering), відповідно до якого організатор публічної пропозиції зобов’язаний повідомляти про можливі ризики, пов’язані з придбанням віртуальних активів. Інших специфічних вимог до організаторів ІСО законодавцем не встановлено.

Контролювальний орган

Станом на жовтень 2021 року законопроєкт №3637 «Про віртуальні активи» після прийняття Верховною Радою України повернуто з пропозиціями від Президента. Законопроєктом передбачалося створення нового органу, що буде забезпечувати формування та реалізовувати державну політику у сфері обігу віртуальних активів. Президент, ветуючи проєкт закону і надаючи свої пропозиції, зазначив, що створення нового органу буде занадто дорогим і довготривалим, і запропонував перекласти ці повноваження на Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку. Порада є цілком логічною, і є підстави вважати, що Верховна Рада прийме пропозицію Президента.

Необхідно зазначити, що від безпосереднього регулятора будуть залежати майже всі процесуальні дії, пов’язані з поточним обігом криптовалют та здійсненням ліцензійної діяльності в криптосфері. Саме тому важливо вибрати правильну структуру і підпорядкування. У даному випадку сферу обігу можливо прирівняти до сфери азартних ігор: обидві пов’язані з ризиковими видами діяльності і обидві ліцензуються. У сфері азартних ігор створили окремий орган — Комісію з регулювання азартних ігор. Для криптовалют зараз пропонується НКЦПФР. Як це працюватиме далі та хто візьме на себе роль регулятора, ще доведеться з’ясувати.

Податки

Станом на жовтень 2021 року доходи фізичних та юридичних осіб від криптовалюти мають оподатковуватися за загальною ставкою ПДФО (18%) чи податку на прибуток (18%). Варто зазначити, що базою оподаткування є не різниця між інвестованими і отриманими коштами, а вся сума, отримана, наприклад, в результаті продажу активу і отримання доходу.

Зараз планується до розгляду законопроєкт про встановлення податку на прибуток, що отриманий від проведення операцій з криптоактивами, для фізичних осіб — 5% ПДФО + 1,5% військового збору, а для юридичних осіб — 5% податку на прибуток. Важливо, що оподатковується прибуток, а саме дохід у вигляді позитивної різниці між доходом, отриманим платником податку від проведення операцій з віртуальними активами, та витратами на їх придбання.

Висновок

Законопроєкт, що пройшов через голосування і був повернений з правками, є рамковим і виводить використання криптовалют в юридичну площину. Законодавець дуже детально описав різні види криптоактивів і відніс діяльність з криптоактивами до ліцензованої. Тепер залишається головне питання: чи встановить законодавець спеціальні умови щодо оподаткування? Встановлення податку на прибуток у розмірі 5% було б, мабуть, одним з найпрогресивніших рішень у світі, допомогло б залучити іноземні підприємства, що здійснюють діяльність з обігу криптовалют, і забезпечити розвиток їхньої законної діяльності в Україні.