Сергій Буяджи

Партнер

03.10.2021

Найбільш знакові ІТ-проєкти традиційно народжуються в головах амбітних однодумців і кодяться в кращих традиціях bedroom programming. Коли програмувати вдома стає затісно, треба приваблювати аудиторію, підключати білінг і запрошувати інвесторів, починати створення юридичної особи — і думати про інкорпорацію.

Вважаємо за необхідне одразу запевнити — власну компанію не варто вважати самоціллю чи гарантією успіху бізнесу. Радимо розвивати свій проєкт поетапно:

• Зібрання однодумців і робота вдома.
• Розробка активів фізичними особами чи ФОПами, переїзд до офісу чи коворкінг.
• Коли з’явиться необхідність у спеціалізованому штаті, складній бухгалтерії та залученні інвестицій — настав час реєструвати компанію.

На відміну від більшості інших напрямів діяльності, мобільність і нематеріальність активів, характерні для ІТ-бізнесу, дають фантастичну гнучкість під час вибору юрисдикції для реєстрації компанії. Основні активи існують лише в інфосфері, клієнти перебувають по всьому світі, а інфраструктура і платежі надаються глобальними сервіс-провайдерами без прив’язки до місцезнаходження. Реєструвати компанію можна майже в будь-якій країні.

Юрисдикцію для своєї юридичної особи краще вибирати за наступними критеріями:

• Географія основного ринку.
• Простота підтримання корпоративної структури.
• Гнучкість корпоративної структури.
• Простота оподаткування.
• Доступ до інвестицій.
• Престижність.
• Спеціальні режими і преференції.

Розглянемо, де ж краще вибрати «порт приписки».

Географія основного ринку

Скільки не сперечайся, а географія основного ринку має суттєве значення для вибору юрисдикції. Цьому сприяють:

Традиції. Європейські клієнти віддають перевагу забезпеченню своїх прав за європейським законодавством, американські — за американським.

Законодавчі обмеження. Деякі держави, зокрема Росія і Китай, для законного ведення діяльності на своїй території вимагають фактичну присутність у юрисдикції (наприклад, у Росії мають бути сервери з персональними даними і бухгалтерія, треба платити ПДВ). В Індії можливість робити оплату з-за кордону теж вкрай обмежена. Якщо ж виконати всі законні вимоги, то вже нескладно інкорпоруватися в країні.

Вимоги ліцензій. Більшість ліцензій (зокрема на гемблінг) видаються лише на компанію, що розташована в тій самій країні, де ведеться діяльність.

Простота підтримки корпоративної структури

Для стартапа, рухомого чи оптимізованого бізнесу зовсім не потрібно витрачати десятки тисяч доларів лише за задоволення від перебування в юрисдикції. Рекламі таких «низькоподаткових» юрисдикцій, як Швейцарія чи Нідерланди, легко вірити лише до моменту, коли дізнаєшся, що підтримання однієї корпоративної структури там коштує від 20 тисяч євро на рік.

Гнучкість корпоративної структури

Корпоративне законодавство може дозволяти свободу дій і відносин учасників, зокрема:

• Свободу вносити статутний капітал і виводити його.
• Можливість виділити привілейовані акції.
• Простоту обліку учасників компанії. У деяких випадках це доступне в цифрових реєстрах і/або за допомогою блокчейну.
• Відносну простоту виведення компанії на біржу.

Зазвичай такі риси характерні для юрисдикцій англосаксонської правової сім’ї.

Простота оподаткування

Не варто розглядати простоту оподаткування лише в розрізі низької відсоткової ставки: найчастіше ставка корпоративного податку нижча за 10% робить транзакції з такими компаніями контрольованими. Раціональніше вважати простотою оподаткування відсутність складності ведення обліку і сплати податків. В ідеалі — коли про податки не згадуєш частіше одного разу на рік.

Варто також звернути увагу на країни з територіальним принципом оподаткування (Франція, Гонконг, Сінгапур), де обкладаються зборами лише доходи, отримані всередині цих країн.

Відносно свіжа тенденція — режими відстроченого оподаткування (Естонія, Латвія, Польща), де податками обкладається лише прибуток, розподілений у вигляді дивідендів.

Доступ до інвестицій

Всі країни рівні, але деякі рівніші за інші. Низка юрисдикцій є більш звичною для участі інвеститорів через прозорість законодавства, діловий звичай чи банальне перебування інвеститора в цій країні. Такий аспект теж варто враховувати.

Престижність

Ще років п’ять тому мало значення, в якій країні розташований бізнес. Високо цінувалася Великобританія, незважаючи на те, що компанії були фактично офшорними. Сьогодні питання престижності звелося до двох критеріїв:

1. Що дорожча корпоративна структура, то вона престижніша, без жодної прив’язки до раціонального планування.
2. Де завгодно, тільки не в Україні.

Спеціальні режими і преференції

Правові звичаї та пряме сприяння законодавців зробили низку країн вузькоспеціалізованими для певних напрямів діяльності:

• Кюрасао, Мальта і острів Мен — для гемблінгу.
• Великобританія — для фіатних платіжних систем і криптобірж.
• Естонія — для IT-бізнесу, агентських послуг і обігу криптоактивів.

Короткий огляд юрисдикцій

Розглянемо найпопулярніші країни для реєстрації ІТ-компаній згідно із зазначеними критеріями.

Естонія, Латвія і Польща — країни, які можна об’єднати через їхню прихильність до системи відкладеного оподаткування. Серед їхніх переваг також зручний правовий клімат для стартапів, відносно низькі ціни, російська мова, вміння працювати з українцями. З недоліків варто вказати громіздку систему ПДВ-обліку, що вимагає щомісячного спілкування з бухгалтером, і вимоги більшості банків до сабстенсу.

Кіпр — ідеальна юрисдикція для агентських компаній завдяки гнучкості бухобліку. Також це добра країна для постійного офісу: якщо кіпрська компанія має двох-трьох fulltime-розробників у місцевому офісі, вона може скористатися режимом IP-box і знизити ефективну ставку оподаткування до 3–4%. Кіпрські компанії прості та недорогі в обслуговуванні, і в більшості випадків тут можна уникнути реєстрації платником ПДВ, що зводить питання оподаткування до одного звіту на рік з наступною сплатою податків. Проте, на жаль, престижність острівної держави вже сумнівна.

США — країна можливостей. Компанія купується в онлайн-супермаркеті, діє проста реєстрація на платформах Apple, Google і Amazon, купа зручних правових інструментів для участі інвесторів, та й власне інвесторами країна багата. Та якщо хтось спробує заявити, що в Неваді та Делавері немає податків, можна сміливо плюнути йому в обличчя. Федеральний податок у США складає 21% (з імовірним зростанням до 25%), та й від sales tax теж не сховатися. Також у США дорогі послуги бухгалтерів і юристів, а відкриття рахунку в американському банку вимагає особистої присутності.

Об’єднані Арабські Емірати — офшор Шредингера: наче й офшор, а наче й ні. За простоти корпоративної структури тут дорого. Дорого — означає престижно. Це добра країна для залучення інвестицій і релокації високооплачуваних розробників.

Україна. За всієї неоднозначності Україну варто вважати непоганою країною для доміцилію ІТ-бізнесу. Оподаткування оптимізується, юридичні та бухгалтерські послуги недорогі, є доступ до багатого людського ресурсу. Проте неспроможність банків і податкових органів приймати документи мовами, що відрізняються від української, робить міжнародну діяльність фантастично незручною. Та й престижність країни наразі — нижче плінтуса.

У світі є ще багато цікавих країн для ІТ-індустрії: Ірландія, Великобританія, Мальта, Сінгапур, Гонконг, Болгарія, Нідерланди, Йорданія. Звертайтеся до компанії VigoLex — ми допоможемо вам знайти затишне місце під сонцем!