Впровадження кроків Плану дій BEPS для України є передумовою для лібералізації валютного регулювання, що відповідає зобов’язанням країни в рамках Угоди про асоціацію із ЄС. З цією метою, 3 грудня 2019 року Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроект #1210 з довгою назвою «про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»

Проект закону серед іншого передбачає значні зміни до регулювання трансфертного ціноутворення, статусу постійного представництва, визначення та оподаткування доходів контрольованих іноземних компаній і застосування договорів про уникнення подвійного оподаткування.

Згідно проекту, планується запровадити оподаткування КІК – іноземних компаній, що зареєстровані в іноземній державі і знаходиться під контролем резидента України. Таким чином, прибуток КІК може підлягати включенню до складу загального річного оподатковуваного доходу бенефіціарного власника – фізичної або юридичної особи (контролюючої особи (далі – КО) та оподатковуватися за ставкою 18%, 9% або 5%, в залежності від факту розподілення та ряду інших умов. Відповідний звіт про КІК повинен буде подаватися одночасно із поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств. Крім того, буде також визначено строки повідомлення про набуття/відчуження частки в КІК – протягом 30 днів.

Також законопроект передбачає умови, за яких прибуток КІК може не підлягати включенню до складу загального річного оподатковуваного доходу КО. Серед таких умов буде, наприклад, розмір загального сукупного доходу усіх КІК однієї контролюючої особи, наявність угоди про уникнення подвійного оподаткування (з державою, в якій зареєстрована КІК), певні види діяльності КІК та інші. 

Проектом також запроваджується заборона на використання міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування, якщо головною або переважною метою відповідної господарської операції є отримання податкових пільг. Для цього, серед іншого, передбачаються умови, за яких визначається бенефіціарний (фактичний) та номінальний отримувач доходів і в разі, якщо нерезидент – безпосередній отримувач доходу з джерелом походження з України, не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) такого доходу, під час виплати такого доходу застосовуються положення міжнародного договору України з країною, резидентом якої є відповідний бенефіціарний (фактичний) отримувач (власник) такого доходу.

Загалом передбачається низка багатьох інших важливих змін стосовно адміністрування податків в цілому, визначення пов’язаних сторін та постійного представництва, регулювання трансфертного ціноутворення та інших значних нововведень. 

У цілому, проект Закону нібито і відповідає усталеним практикам та стандартам ЄС, проте диявол, як завжди, криється у деталях. Проект прописаний таким чином, що дуже складно сказати, яким чином діятиме податкова та як вона у кожному коректному випадку застосовуватиме норми Закону. Це створює ризик того, що вона може визнати компанії пов’язаними або контрольованими навіть у тих випадках, коли фактично вони такими не є (зокрема, у тих випадках, коли дійсно непов’язані компанії здійснюють активну економічну діяльність між собою). З цього випливає, що особа може бути визнана КО щодо компаній, які не мають до неї жодного відношення.  

Більше того, виходячи з буквального прочитання проекту, можна припустити, що податкова зможе на власний розсуд визначати, коли застосувати конвенції про уникнення подвійного оподаткування, а коли ні.
Це може статися, наприклад, коли їй здаватиметься, що компанія застосовує таку конвенцію «переважно» з метою «отримання податкових пільг». 

Іще одним вельми підступним положенням є норма проекту про те, що прибуток компанії може не підлягати включенню до загального оподатковуваного доходу КО за умови, якщо така компанія отримує пасивні доходи в межах своєї основної господарської діяльності. Звідси виникає питання, чи підпадає це визначення під діяльність звичайної холдингової компанії, чи ні. Якщо ні, то тоді бізнесу, у якого корпоративні права на торгові компанії зосереджені на одному чи кількох холдингах, доведеться повністю переглядати свою корпоративну структуру. 

Проте даний проект ще готується до другого читання і до моменту ухвалення може набути суттєвих змін, тому сподіваємося, що вищенаведені ризики або неточності формулювань будуть усунуті. 

Якщо бажаєте отримати більше інформації, звертайтеся до фахівців команди VigoLex за додатковою консультацією за електронними адресами, розміщеними на сайті.