Олійник 1 1

Юрій Олійник

Керівник практики податкового права та практики з питань нерухомості

24.12.2020

16 січня 2020 року Верховна Рада України прийняла закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податків, усунення технічних і логічних неузгодженостей в податковому законодавстві» («Закон №466»). Одним з головних нововведень Закону №466 є правила контрольованих іноземних компаній (КІК), згідно з якими фізичні або юридичні особи — резиденти України підлягатимуть оподаткуванню щодо прибутку іноземних компаній, які вони контролюють.

Очікувалося, що першим звітним періодом для цілей КІК буде 2021 рік, проте 17 грудня 2020 року Верховна Рада України прийняла Законопроєкт №4065, який передбачає відтермінування оподаткування КІК до 2022 року. Наслідком цього стане незастосування штрафних санкцій та пені за порушення правил КІК у 2022 – 2023 рр. Також уточнено, що інформація про КІК, отримана у перші два роки звітування, не може бути використана як доказ у кримінальних справах.

Автори законопроєкту вважають, що відтермінування дозволить власникам бізнесу належним чином підготувати свої структури до нововведень.

Давайте розберемося, що таке КІК, які потенційні податкові наслідки матимуть правила КІК для власників бізнесу і в яких випадках прибуток КІК може бути звільнений від оподаткування в Україні.

Що таке КІК і які компанії підпадають під це визначення?

Контрольованою іноземною компанією (КІК) визнається будь-яка юридична особа, яка зареєстрована в іноземній державі й знаходиться під контролем фізичних або юридичних осіб — резидентів України. Під юридичною особою законодавець також розуміє будь-які корпоративні утворення (об’єднання), зареєстровані відповідно до законодавства іноземної держави без створення юридичної особи: партнерства, трасти, фонди і т.п.

При цьому іноземна компанія визнається контрольованою лише за умов, що фізичні або юридичні особи — резиденти України:

  1. Здійснюють юридичний контроль, а саме:
  • володіють частками іноземної компанії в розмірі понад 50% або
  • володіють частками іноземної компанії, розмір яких перевищує 10% (протягом 2022 – 2023 рр. — 25%), якщо кілька фізичних (і/або юридичних) осіб — резидентів України володіють частками, сукупний розмір яких становить 50% і більше.
  1. Або здійснюють фактичний контроль, а саме:
  • дають вказівки зобов’язального характеру органам управління іноземної юридичної особи;
  • ведуть переговори про укладення угод іноземною юридичною особою і узгоджують їхні ключові умови, які потім лише формально затверджуються органами управління іноземної юридичної особи;
  • мають доручення на укладення істотних угод від імені іноземної юридичної особи;
  • здійснюють банківські операції іноземної юридичної особи або мають можливість блокувати такі операції;
  • вказані як бенефіціари іноземної юридичної особи під час відкриття банківських рахунків.

Отже, якщо буде встановлено, що резидент України здійснює юридичний або фактичний контроль за іноземною юридичною особою, то така іноземна особа вважатиметься КІК цього резидента України. Тоді резидент України буде зобов’язаний повідомити податкові органи про КІК і звітувати про неї. Звіт про КІК подається одночасно з декларацією про майновий стан і доходи (до кінця квітня) або податковою декларацією з ПНП (до кінця лютого).

Однак ці обставини ще не означають, що прибутки КІК будуть автоматично оподатковані в Україні, адже контролююча особа має право скористатися звільненнями від оподаткування.Depositphotos 48474017 l 2015 1024x682 cop

Потенційні податкові наслідки правил КІК для власників бізнесу 

Українські фізичні і юридичні особи зобов’язані оподатковувати скоригований прибуток своїх КІК пропорційно частці, яку вони контролюють. Наприклад, якщо скоригований прибуток КІК — 10 млн дол., а резидент України володіє корпоративними правами у розмірі 70%, то оподаткуванню на території України підлягатимуть лише 70% від усього скоригованого прибутку КІК, тобто 7 млн дол.

Скоригований прибуток КІК — це прибуток до оподаткування відповідно до неконсолідованої фінансової звітності, складеної за стандартами бухгалтерського обліку, які застосовуються у відповідній юрисдикції. Для кожної КІК він визначається окремо.

Якщо законодавство іноземної юрисдикції не зобов’язує КІК складати фінансову звітність, контролююча особа повинна самостійно зробити це відповідно до МСФЗ. У випадку, коли податковий орган має сумніви щодо достовірності фінансової звітності КІК, він має право вимагати письмовий висновок аудиторської компанії.

Якщо контролюючою особою КІК визнана фізична особа, то скоригований прибуток оподатковується за ставкою 18% ПДФО і 1,5% ВЗ. При цьому ставка ПДФО може бути зменшена до 9% або 5%, якщо КІК розподіляє прибуток на користь контролюючої особи. Коли ж контролюючою особою КІК визнана юридична особа, скоригований прибуток оподатковується за ставкою 18% ПНП.

Законодавець також передбачив положення, які покликані усувати подвійне оподаткування прибутків КІК. Зокрема, передбачено, що суми ПДФО та ПНП, які підлягають сплаті з прибутку КІК, зменшуються на суму:

  • корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав і був фактично сплачений КІК;
  • податку, що був утриманий у джерела виплати із суми доходу, отриманого КІК.

Якщо контролюючою особою КІК визнана фізична особа, вона повинна включити прибуток КІК до складу загального річного оподатковуваного доходу і відобразити це у декларації про майновий стан і доходи, яка подається до 1 травня року, наступного за звітним. Коли контролюючою особою КІК визнана юридична особа, вона повинна збільшити об’єм оподаткування ПНП на частину скоригованого прибутку КІК і відобразити це у декларації з ПНП, яка подається до 1 березня року, наступного за звітним.

Проте прибутки КІК далеко не завжди підлягатимуть оподаткуванню на території України, адже законодавець передбачив ряд винятків. Розповімо про них докладніше. Depositphotos 4566060 l 2015cop

Коли прибуток КІК може бути звільнений від оподаткування в Україні?

Прибуток КІК, щодо якого контролююча особа подала звіт, може не оподатковуватися в Україні, якщо застосовується будь-яке з наступних звільнень.

– Звільнення доходу КІК до 2 млн євро.

Скоригований прибуток КІК не підлягає включенню до загального оподаткованого доходу контролюючої особи, якщо загальний сукупний дохід усіх КІК однієї контролюючої особи із всіх джерел не перевищує еквівалент 2 млн євро на кінець звітного періоду. Таким чином, більшість українських стартаперів буде звільнена від сплати податків на прибутки своїх КІК.

 – Звільнення для «активних» іноземних компаній.

Скоригований прибуток КІК не підлягає включенню до загального оподаткованого доходу контролюючої особи, якщо виконуються наступні умови:

  • між Україною і країною реєстрації КІК є чинний договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією і
  • виконується будь-яка з наступних умов:

а) КІК сплачує ПНП за ефективною ставкою, що є не меншою за 13% або

б) частка пасивних доходів становить не більше 50% загальної суми доходів КІК із усіх джерел. Пасивними доходами, зокрема, вважаються проценти, інвестиційний прибуток, роялті, дивіденди тощо. Водночас пасивні доходи КІК визнаються активними, якщо КІК:

а) виконує суттєві функції, несе ризики, використовує активи в операціях, що мають на меті отримання активних доходів;

б) має необхідні ресурси для виконання зазначених функцій.

Практика перекваліфікації активних доходів у пасивні в Україні ще не напрацьована, тому поки не зрозуміло, які вимоги до неї висуватимуть податкові органи і суди. Тому радимо якомога відповідальніше підійти до підготовки усіх можливих документів, які підтверджують економічну сутність (ділову мету) діяльності КІК і наявність у неї ресурсів для отримання активних доходів.

– Звільнення для публічних компаній.

Скоригований прибуток КІК не підлягає включенню до загального оподаткованого доходу контролюючої особи, якщо КІК є публічною компанією, акції якої перебувають в обігу на визнаній фондовій біржі. Перелік бірж і вимоги до акцій встановлює Кабінет Міністрів України.

– Звільнення для благодійних організацій.

Скоригований прибуток КІК не підлягає включенню до загального оподаткованого доходу контролюючої особи, якщо КІК є організацією, яка, відповідно до законодавства іноземної юрисдикції, здійснює благодійну діяльність і не розподіляє доходи на користь її засновників.

– Іноземна компанія отримала статус платника податків в України.

Така компанія вже не визнається КІК. В такому випадку оподатковується лише прибуток з джерелом походження з України. Прибуток компанії з джерелом походження за межами України не оподатковується в Україні. Цей механізм дозволить власникам бізнесу, чиї КІК не отримують доходу з України, забути про оподаткування прибутків цих КІК в Україні.

Зазначені звільнення можна використати при формуванні корпоративної і податкової структури бізнесу, щоб легально уникнути оподаткування прибутку КІК в Україні. Звичайно, ще зарано говорити, як ці положення працюватимуть на практиці, але вже можна впевнено сказати, що все не так страшно, як здається.

Висновки

Щоб запровадити ефективне податкове планування, здатне пом’якшити негативні наслідки від прийняття правил КІК, потрібно досить багато часу. Тому власникам бізнесу вже зараз слід готувати свої структури до нових реалій, а також вивчати і прораховувати можливості для податкової оптимізації. А тим власникам, чиї компанії усе-таки підпадають під критерії КІК, ми пропонуємо розпочати з аналізу:

  • можливості об’єднання операційної і холдингової діяльності в одній іноземній компанії, щоб частка пасивних доходів цієї компанії була менша за 50%;
  • можливості застосування звільнення від оподаткування КІК в Україні за критерієм ефективної ставки оподаткування (не нижче 13%), зокрема, для компаній, що зареєстровані в Швейцарії, Естонії, на Мальті тощо;
  • можливості зміни податкової резидентності бенефіціара (наприклад, на резидентність на Кіпрі за програмою «60 днів»);
  • можливості добровільного визнання іноземної компанії податковим резидентом України.

Спеціалісти юридичної компанії ВігоЛекс детально проаналізували положення нового закону щодо КІК і уважно відстежують роботу податкової, тому готові не лише вас проконсультувати, але й на практиці допомогти оптимізувати корпоративну і податкову структуру існуючого бізнесу і підготувати його власників до неминучих нововведень.