Для більшості представників пострадянського простору складно зрозуміти, що таке траст, і як можна власноруч передати право власності на майно чужій людині або компанії, яка знаходиться за межами впливу і контролю власника активів. Напевно, це головна психологічна межа, яку складно подолати людині з українським мисленням при створенні трасту.
Однак, оскільки такі думки і сумніви притаманні не тільки українцям, у світі були створені різні види трастів, при чому деякі з них досить далекі за своєю правовою природою від оригіналу (тобто класичного англо-американського трасту). Серед таких трастів слід окремо відзначити відкличні трасти (revocable trusts).
Відкличні трасти (revocable trusts) – це трасти, які можуть бути змінені або припинені установником у будь-який час
За загальним правилом траст створюється на якийсь період часу, як правило, на досить тривалий строк. При цьому право власності у прямому сенсі переходить до довірчого власника, тобто в реєстрах власності, які ведуть уповноважені органи тієї чи іншої країни, власником виступає трасті. Це означає, що саме трасті юридично є єдиним і абсолютним власником переданих активів, але він повинен використовувати їх виключно в інтересах вигодонабувачів, а не на свою користь.
При цьому первинний власник не має юридичного права впливати на процес управління майном, давати вказівки довірчому власнику або претендувати на отримання вигод від майна (за винятком того випадку, коли засновник і є бенефіціаром трасту). Як правило, такі трасти можуть бути припинені або внаслідок закінчення строку, на який вони були створені, або із досягненням мети їх створення, смерті або ліквідації всіх бенефіціарів і в деяких інших випадках.
У той же час, у відкличному трасті все по-іншому. Засновник має право в будь-який момент змінити або припинити траст і вимагати від довірчого власника повернути право власності на майно. Більш того, він має право контролювати дії трасті, давати йому вказівки і рекомендації. Такий вид трасту більш зрозумілий для українців, які бояться втратити контроль над своїм майном і повністю довіритися професійному управителю.
Але, з іншого боку, такі трасти в більшості країн світу вже не кваліфікуються як трасти, а розглядаються податковими органами як специфічна форма володіння і управління майном первинного власника.
Так, у класичному трасті майно, передане в траст, юридично належить довірчому власнику, тому кредитори засновника трасту не мають права звертати на нього стягнення, а податкові органи не можуть нараховувати податки на це майно і доходи від його управління.
У відкличному трасті, навпаки, фактичний контроль над майном залишається у засновника трасту і, відповідно, податкові органи розглядають останнього як фактичного власника майна. Це щось схоже за суттю на КІКи – контрольовані іноземні компанії, коли формально компанія не належить конкретній особі, але якщо буде встановлено, що ця особа має фактичний вплив або контроль над компанією, то з точки зору податкових органів, буде вважатися, що саме ця особа є кінцевим бенефіціаром і саме вона буде відповідальною за сплату податків компанії.
Виходячи з цього, можна зробити кілька висновків.
Якщо мета засновника – передати майно у професійне управління із збереженням контролю над активами, то тоді відкличні трасти – це саме те, що потрібно. Але, якщо засновник бажає юридично захистити своє майно від кредиторів і податкових органів, то тоді цей вид трасту не допоможе. Необхідно створювати зовсім інший вид трасту – безвідкличний траст.
Більш детальну інформацію про відкличні і безвідкличні трасти можна отримати у спеціалістів компанії ВігоЛекс, які нададуть відповіді на питання і допоможуть підібрати варіант рішення, який буде максимально вигідним для клієнта.