Досудове врегулювання спорів
Як і будь-яка інша сфера, медицина будується на людських взаєминах. Тож не дивно, що між клієнтами та медустановою можуть виникати конфлікти.
У такому разі практично будь-яку суперечку можна вирішити без суду, якщо цим питанням займаються професіонали. Так, у штаті майже кожної медустанови є юристи, здатні оцінити не лише юридичний бік справи, а й медичний.
Раніше суперечки переважно вирішувалися у судовому порядку, оскільки найчастіше обидві сторони займають неконструктивну позицію та не налаштовані вирішувати конфлікт. Тому в більшості таких випадків переговори між учасниками суперечки були неможливими. Проте сьогодні із залученням інституту медіації до вирішення спору обидві сторони, досягаючи компромісного рішення, залишаються задоволені результатом. Така практика забезпечується завдяки професіоналізму та досвіду медіатора, здатного вивести конфлікт між сторонами у конструктивне русло, знижуючи кількість судових процесів у тих ситуаціях, коли їх можна уникнути.
Способи досудового врегулювання спору
Кожна суперечка у сфері медичних послуг є індивідуальною, тому при підготовці до її вирішення слід застосувати наступний алгоритм дій:
- проаналізувати предмет конфлікту, можливість досудового врегулювання;
- провести консультацію з профільним лікарем-фахівцем;
- розробити тактику досудового вирішення спору;
- провести незалежну експертизу випадку клінічного лікування;
- провести медіативну процедуру врегулювання конфлікту;
- розробити вигідне вирішення спору та проконтролювати його виконання.
Будь-яка суперечка є болісною для кожної зі сторін, проте ситуація загострюється, коли йдеться про заподіяння шкоди здоров’ю та його тяжкі чи невідворотні наслідки. Звертаючись до лікаря, пацієнт розраховує на допомогу, однак, враховуючи високий ступінь ризику та безліч факторів, що впливають на процес лікування, можуть виникати ускладнення. Кожен випадок є особливим і надзвичайно делікатним для усіх сторін, тому потребує конструктивного рішення.
Позитивним моментом медіації також є те, що вирішення спору можливе у відносно короткий термін з мінімальними витратами порівняно з ініціюванням судової тяганини. Законодавець захищає медіатора, а відповідно, й учасників медіації.
Крім того, главою 4 ЦПК передбачено процедуру врегулювання суперечок за участю судді. Зокрема, зазначено, що врегулювання за участю судді проводять за згодою сторін до початку розгляду справи. Проте, врегулювання спору за участю судді не допускається у разі, якщо до справи вступила третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо спору.