Кочетков e1603891521334Кочетков Володимир

Старший юрист практики ІТ-права

26.10.2020

 

Відносини аутсорсингу – це друге дихання IT-проектів, які активно розвиваються. Традиційно Україна вважається експортером аутсорсингових послуг. Однак, українським IT-компаніям також нерідко доводиться звертатися за послугами до іноземних фахівців, зокрема, коли необхідні спеціалісти зі знанням іноземних мов, доступом до відсутніх в Україні технологій, вузькою спеціалізацією, іншими специфічними навичками і ноу-хау.

Умови договору

Будь-який міжнародний комерційний договір передбачає, з одного боку, гнучкість відносин, а з іншого, необхідність їх скрупульозної регламентації, щоб зайва гнучкість не призвела до непорозумінь. За своєю природою аутсорсинговий договір – це договір надання послуг, але зі своєю специфікою.

Об’єктом договору завжди є не процес надання послуг (як в аутсаффінгових відносинах), а їх результат, тому у договорі повинен бути критерій його виконання (наприклад, передача результатів послуг або закінчення терміну договору). Відсутність конкретної мети відносин може призвести до визнання договору недійсним або ж до перекваліфікації відносин сторін. Результати послуг надаються за виконання договору повністю або ж його окремих етапів, так званих «майлстоун».

Виконавцем договору може бути:

  • юридична особа, яка спеціалізується на наданні аутсорсінгових послуг;
  • фізична особа – уродженець gig-економіки, відкритий до пропозиції про співпрацю.

Оплата також може бути регламентована на розсуд сторін:

  1. передплата;
  2. оплата кожного етапу;
  3. оплата частинами (погодинна оплата, за фактом прийняття певної кількості об’єктів);
  4. оплата по завершенню договору.

Моделі оплати можна тасувати та комбінувати, але рекомендуємо уникати безстрокових договорів з погодинною оплатою – вони створюють зайві проблеми як замовнику, так і виконавцю послуг.

Depositphotos 74218455 l 2015 cop

Права інтелектуальної власності

Найважливішим ресурсом аутсорсингових відносин вважаються об’єкти інтелектуальної власності. І цей аспект між сторонами взаємний. На жаль, зараз нерідко прийнято вважати послуги аутсорсера орендою «живого робота», без життєвого досвіду, ноу-хау й амбіцій. Хоча цінність високоспеціалізованого аутсорсера якраз і полягає в його досвіді, знаннях, напрацюваннях і технологіях – і відібрати це все у нього неможливо аі практично, ані юридично.

Тому сторони повинні ще на початку відносин чітко регламентувати, кому будуть належати права на результати послуг після їх завершення. Наприклад, при розробці ПЗ сторони можуть розпорядитися майновими правами на об’єкти авторського права, створені в результаті аутсорсингових послуг, таким чином:

  1. Замовник спочатку володіє Пз, а аутсорсер лише обслуговує і покращує його, не отримуючи жодних прав.
  2. Розробка ведеться з нуля і всі майнові права належать замовнику. Але отримані знання і ноу-хау з голови виконавця витягти неможливо, навіть хірургічно, незважаючи на застереження про конфіденційність.
  3. Аутсорсер надає послугу, адаптуючи свої технології і напрацювання до вимог замовника. У такому випадку замовник не має права претендувати на ексклюзивність володіння отриманими об’єктами, а лише стає звичайним ліцензіатом технології.
  4. Можливе гібридне рішення, де в проект вкладаються об’єкти інтелектуальної власності обох сторін і на виході отримуються як об’єкти у власності аутсорсера (готовий продукт), так і у власності замовника (технологія, «движок», програмні бібліотеки). У цьому випадку необхідна скрупульозна, багатосторінкова регламентація як майнових, так і немайнових прав сторін.

До речі, не варто забувати про немайнові права! У той час як програмісти зазвичай байдужі до факту визнання свого авторства, технічні автори, художники, дизайнери і музиканти практично завжди наполягають на  своїх немайнових правах. Причому останні особливо вимогливі і нерідко залучають до укладання договорів організації колективного управління. Договір повинен регламентувати розпорядження аутсорсером прав на:

  1. визнання авторства;
  2. псевдонім;
  3. виконання творів;
  4. демонстрацію творів (у портфоліо, на заходах тощо);
  5. вказівку в титрах.

Аутсорсер може не використовувати свої немайнові права. Якщо аутсорсер готовий розпорядитися своїми немайновими правами, вибравши анонімність або відмову від включення робіт у портфоліо, – таке рішення також обов’язково включається у договір. Depositphotos 163405318 l 2015 cop

Конфіденційність і заборона конкуренції

Тісне співробітництво в рамках аутсорсингу передбачає обмін сторонами цінною і конфіденційною інформацією, збереження секретності, яка життєво необхідна для подальшої діяльності сторін. Договір повинен містити досить докладну регламентацію конфіденційності.

Також часто сторони передбачають обмеження майбутньої діяльності сторін. Наприклад, заборона на надання послуги аутсорсера прямим конкурентам замовника. Незважаючи на широку поширеність такої практики, така заборона, як правило, «розбивається»  через невідповідність антимонопольному законодавству. Набагато грамотніше на деякий час «розтягнути» термін дії договору, протягом якого аутсорсер на умовах відрядної оплати обслуговує результат надання своїх послуг, навчає замовника та надає інші інформаційні послуги. На такий термін вимоги щодо заборони  конкуренції матимуть силу.

Правозастосування

На початку цієї статті вже згадано, що сторони транскордонних аутсорсингових відносин вільні вибирати як право, що підлягає застосуванню,, так і  органи, повноважні врегульовувати конфлікти. Це можуть бути:

  1. національні суди країни однієї зі сторін;
  2. арбітраж;
  3. третейські суди, або
  4. поки що екзотичні методи вирішення спорів, на кшталт медіації.

Варто звернути увагу на те, що аутсорсингові відносини практично не регламентовані законодавством, тому кожен аспект відносин сторони повинен бути детально прописаний в договорах. Саме підписані документи будуть основним джерелом вирішення конфліктів. Навіть якщо писати договір з нерезидентом простою і зрозумілою мовою, уникаючи юридичної термінології і тавтології, текст розростається як мінімум до кількох десятків сторінок. Щоб нічого не упустити і не забути при регулюванні договірних відносин, варто звернутися до кваліфікованого фахівця, який спеціалізується в цій сфері і знайомий із міжнародним приватним правом.

Тому не соромтеся звертатися до фахівців ВігоЛекс за допомогою в оформленні міжнародних аутсорсингових договорів. Наші напрацювання не тільки дозволяють закріпити в договорі попередні домовленості сторін, а й дозволять виключити різне тлумачення умов та уникнути  непорозуміння сторін під час майбутньої співпраці в сфері IT-аутсорсингу.