Ринок ОІВ зараз стрімко розвивається у всьому світі. Український бізнес, особливо у сфері ІТ, не виняток.
Створення ОІВ має дві мети:
- творець впроваджує і використовує об’єкт для власних економічних вигод і проєктів;
- творець передає об’єкт для використання іншими особами і отримує відповідну матеріальну компенсацію.
В другому випадку необхідно укласти ліцензійний договір між розробником і користувачем ОІВ. Власник ОІВ часто вкладає величезні кошти в створення і розробку останнього, тому коли він представляє свій продукт на ринку, то хоче максимально його захистити.
Як ліцензіар, так і ліцензіат повинні ретельно підготуватися до укладання ліцензійного договору. Треба врахувати всі параметри і умови, які захищають обидві сторони від потенційних ризиків, а також положення законодавства, які регулюють ці правовідносини
Якщо договір укладається між резидентами України, проблем зазвичай не виникає, а от коли сторони ліцензійного договору — це резиденти різних країн, необхідно враховувати право обох держав. Тут виникає безліч нюансів і питань: починаючи з того, право якої країни визначити застосовним, і закінчуючи підготовкою тексту ліцензійного договору з урахуванням вимог цього права. Зазвичай при укладанні ліцензійного договору сторони більше думають про комерційні аспекти співпраці, ніж про можливі юридичні ризики. Через це більшість ліцензійних договорів мають прогалини. Їх обов’язково потрібно заповнювати, адже у разі виникнення спорів усі неоднозначні фрагменти вимагатимуть окремого тлумачення.
В ліцензійному договорі обов’язково потрібно зазначити:
- Вид ліцензії. Вона може бути:
- виключною (виданою тільки для одного ліцензіата, із забороною ліцензіарові використовувати ОІВ в рамках сфери, що обмежена цією ліцензією, а також передавати ОІВ третім особам);
- одиничною (виданою тільки для одного ліцензіата для використання в рамках сфери, що обмежена цією ліцензією, але з правом на використання ОІВ ліцензіаром);
- невиключною (ліцензіар може використовувати ОІВ і видавати ліцензію третім особам).
- 2. Сферу використання об’єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, які надаються договором, способи, територія і строк використання ОІВ).
- Розмір, порядок і терміни виплати винагороди за використання ОІВ. Існує три види платежів за договором ліцензії: роялті, паушальний і комбінований.
У випадку з ІТ-об’єктами інтелектуальної власності команда ВігоЛекс приділяє особливу увагу конфіденційності, технічному обслуговуванню, безпеці й захисту персональних даних.
Реєстрація ліцензійного договору — потрібна чи ні?
В Україні досить укласти ліцензійний договір у простій письмовій формі, щоб він мав юридичну силу. Але якщо ліцензійний договір на передачу програмного забезпечення можна не реєструвати, то договір про передачу права власності на знак для товарів і послуг в Україні реєструвати бажано, а в деяких країнах — обов’язково, бо без державної реєстрації договору угода вважатиметься недійсною. Тому щоб убезпечити себе від ризиків, слід звертатися до фахівців у цій сфері.
Юридична компанія ВігоЛекс звертає увагу на те, що ліцензійний договір залучає сторони до тривалої співпраці, тому важливо наперед передбачити всі юридичні і податкові нюанси. Адже юридична неуважність і поспіх можуть призвести до несприятливих наслідків і непередбачуваних матеріальних втрат.