ENRUUA

Підготовка ліцензійних договорів

В сучасних умовах ринок об’єктів інтелектуальної власності (далі – ОІВ) розвивається у всьому світі з посиленою швидкістю. Український бізнес, особливо у сфері ІТ, не є винятком.

 Можна виділити дві мети створення ОІВ:

  • творець впроваджує і використовує об’єкт для власних економічних вигод і проектів,
  • або ж творець передає об’єкт для використання іншими особами і отримує відповідну матеріальну компенсацію.

Саме для другого випадку і виникає необхідність укладення ліцензійного договору між розробником і користувачем ОІВ. Власник ОІВ нерідко інвестує величезні кошти в його створення і розробку, тому представляючи свій продукт на ринку, він хоче гарантувати собі максимальний захист.

Як ліцензіар, так і ліцензіат повинні ретельно підготуватися до укладення ліцензійного договору і врахувати всі параметри і умови, які захищають обидві сторони від потенційних ризиків, а також положення законодавства, що регулює відповідні правовідносини

При цьому, коли сторонами ліцензійного договору є резиденти різних країн, необхідно враховувати іноземне право. Ось тут якраз і виникає безліч нюансів і питань. Починаючи від того, право якої країни визначити як таке, що підлягає застосуванню, і закінчуючи, власне, підготовкою тексту ліцензійного договору з урахуванням вимог цього права. Адже при укладанні ліцензійного договору сторони думають більше про комерційні аспекти співпраці, ніж про можливі юридичні ризики. У результаті на практиці більшість ліцензійних договорів мають прогалини, які повинні бути заповнені і, які, у разі виникнення спорів, обов’язково потребуватимуть тлумачення.

 Обов’язкові умови ліцензійного договору:

  1. Вид ліцензії. Ліцензія може бути:

– виключною (виданою тільки для одного ліцензіата, із забороною ліцензіарові використовувати ОІВ в рамках сфери, що обмежена цією ліцензією, а також передавати ОІВ третім особам);

– одиничною (виданою тільки для одного ліцензіата для використання в рамках сфери, що обмежена цією ліцензією, але з правом у ліцензіара на використання ОІВ);

– невиключною (ліцензіар може використовувати ОІВ і видавати ліцензію третім особам).

  1. Сфера використання об’єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, які надаються договором, способи використання об’єкта, територія та строк);
  2. Розмір, порядок і терміни виплати винагороди за використання об’єкта права інтелектуальної власності. Існує три виду платежу за договором ліцензії – роялті, паушальний та комбінований.

У випадку з ІТ об’єктами інтелектуальної власності, команда ВігоЛекс приділяє особливу увагу таким умовам як конфіденційність, технічне обслуговування об’єкта, безпека і захист персональних даних.

Реєстрація ліцензійного договору – потрібна чи ні?

В Україні щоб ліцензійний договір мав юридичну силу, його досить укласти в простій письмовій формі. На практиці в більшості випадків ліцензійний договір на передачу програмного забезпечення не реєструється, у той час як договір про передачу права власності на знак на товари та послуги бажано зареєструвати. До того ж деякі країни вважають реєстрацію ліцензійних договорів обов’язковою. Таким чином, відсутність державної реєстрації договору в тих юрисдикціях, де існує імперативна вимога, призведе до недійсності правочину. Тому з метою убезпечити себе від потенційних ризиків слід звертатися до фахівців у цій сфері.

Юридична компанія ВігоЛекс звертає увагу на те, що ліцензійний договір залучає обидві сторони в досить тривалу співпрацю, тому важливо наперед передбачити всі юридичні і податкові нюанси. Адже незважаючи на стрімкий прогрес в бізнесі, юридична неуважність і поспіх можуть привести до несприятливих наслідків і непередбачуваних матеріальних втрат.

Отримати консультацію

Даю згоду на обробку моїх персональних данних

    ADDRESS

    63739 street lorem ipsum City, Country

    PHONE

    +12 (0) 345 678 9

    EMAIL

    [email protected]