Загальні положення про договір
Договір про надання медичних послуг регулює цивільні правовідносини між пацієнтом та установою охорони здоров’я. Предметом договору про надання медичних послуг є медична послуга. Особливістю договору про надання медичних послуг є те, що він ґрунтується на основних засадах охорони здоров’я, які визначає Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я». Систему стандартів у сфері охорони здоров’я складають державні соціальні нормативи та галузеві стандарти, без дотримання яких не можуть надаватися медичні послуги.
Істотні умови договору
Істотними умовами договору є умови щодо предмета договору, умови, визначені законом як істотні або необхідні для договорів цього виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Таким чином, сторони самі можуть встановлювати істотні умови договору про надання медичних послуг.
Визначення якості та строку істотних умов договору про надання медичних послуг необхідне у зв’язку зі специфікою надаваних послуг. Ці послуги спрямовані на покращення здоров’я замовника (в даному випадку – пацієнта). Як зазначено вище, здоров’я людини є пріоритетним напрямком діяльності держави, тому договір має містити положення про надання медичної допомоги відповідно до стандартів у сфері охорони здоров’я.
Стосовно строку надання послуг: несвоєчасне надання медичних послуг може спричинити невідворотні наслідки та суттєво вплинути на життя або стан здоров’я людини. Так, випадки суттєвого погіршення стану здоров’я через несвоєчасно надану медичну допомогу призводять до необхідності включити умову строку надання медичних послуг в істотні умови договору про надання медичних послуг.
Визначення ціни як істотної умови договору про надання медичних послуг необхідне, оскільки із загального положення про договір про надання послуг випливає, що цей вид договору є оплатним. У зв’язку з цим ціна послуги має бути визначена у договорі.
Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору
Укладання договору про надання медичних послуг може суттєво вплинути на захист прав пацієнтів та захист інтересів лікарів, які безпосередньо надають послуги. Права пацієнта визначені у Лісабонській декларації щодо прав пацієнта, і держава повинна регулювати їх забезпечення. Право лікаря на професійну свободу та професійну незалежність визначено у Декларації стосовно незалежності та професійної свободи лікаря.
Щоб сприяти захисту прав пацієнта, інтересів медичного закладу, гарантувати належне виконання обов’язків обома сторонами та визначити основні істотні умови договору, слід врегулювати сферу надання приватних медичних послуг та встановити єдині принципи, що стануть основою для приватних медичних установ при розробці та укладанні договорів із пацієнтами.